Чудова аналітична стаття нашої односельчанки Наталі Кляшторної, що містить історичні відомості про переселення бойків на Херсонщину та цікаві дослідження сучасного стану традиційної бойківської культури у переселенців та їх нащадків (себто нас з вами) на нових землях.

На північній Херсонщині бойки опинилися всередині 1951 року внаслідок примусової депортації у зв’язку з “обміном ділянками державних територій”, який відбувався на підставі міждержавного договору СРСР та Польщі від 15 лютого 1951 р. В цілому депортація охопила понад 32 тисячі бойків з 35 сіл Нижньоустрицького, 4 сіл Хирівського (Добромильський повіт) і 3 сіл Стрілківського (Турківський повіт) районів. Мешканці цих сіл були розпорошені по чотирьох південних областях УРСР – Донецькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській.

На Херсонщині депортовані бойки з 7 сіл колишнього Нижньоустрицького району Дрогобицької області (зараз – гміни Устжикі Дольне та Лютовіска Прикарпатського воєводства РП) та їхні нащадки мешкають у 5 селах: Гаврилівці, Дудчанах, Золотій Балці та Михайлівці Нововоронцовського району і в Зміївці Бериславського району. На терен області були депортовані 1113 родин, у складі 5050 осіб. Найбільше бойків опинилися в Зміївці (2482 особи) й у Дудчанах (1043 особи), найменше – в Золотій Балці (400 осіб). В кожному з сіл бойки складають більшу половину населення. Continue reading →